КЗО "Навчально-виховний комплекс №87 "школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад (дитячий садок)" Дніпровської міської ради


запам'ятати

 

Звіт ІІ етапу дослідно-експериментальної роботи з національно-патріотичного виховання

ЗВІТ

про завершення ІІ (концептуально-діагностичного) етапу

дослідно-експериментальної роботи за темою

«Педагогічні умови виховання свідомого громадянина-патріота у загальноосвітньому навчальному закладі» на базі комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 87» Дніпровської міської ради

за лютий 2016 р. – лютий 2017 р.

 

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 22.01.2015 № 36 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 87» Дніпровської міської ради» протягом звітного періоду проводився ІІ (концептуально-діагностичний) етап дослідно-експериментальної роботи за темою «Педагогічні умови виховання свідомого громадянина-патріота у загальноосвітньому навчальному закладі»

Згідно програми проведення ІІ (концептуально-діагностичного) етапу були передбачені наступні завдання:

розроблення Концепції за темою «Педагогічні умови виховання свідомого громадянина-патріота» та науково обґрунтування відповідних педагогічних умов;

розроблення організаційно-функціональної моделі педагогічних умови виховання свідомого громадянина-патріота у загальноосвітньому навчальному закладі;

упорядкування інформаційно – ресурсного банку інноваційних технологій виховання свідомого громадянина-патріота у загальноосвітньому навчальному закладі;

розроблення та наукове обґрунтування критеріїв, показників, рівнів вихованості учня як свідомого громадянина-патріота;

розроблення діагностичного інструментарію моніторингу відповідно до визначених критеріїв, показників, рівнів;

діагностування рівня вихованості учня як свідомого громадянина-патріота;

розроблення науково-методичного забезпечення з проблеми експерименту;

проведення просвітницької роботи серед батьків та громадськості, організація взаємодії із засобами масової інформації щодо всебічного висвітлення національно-патріотичного виховання дітей, учнівської молоді, вчителів, батьків, громадськості;

На другому етапі колектив керувався дослідженнями І. Беха – в яких висвітлені методологічні та теоретичні основи формування особистості з глибоким почуттям патріотизму, любові до Батьківщини. А також психологічні та соціальні особливості національно-патріотичного виховання.

Сучасні науковці спираються на твердження В. Сухомлинського, який зазначав, що патріотизм – одне з найскладніших: багатогранніших моральних почуттів. Проявляється він в діяльності. Діяльнісний патріотизм відзначається активністю, проявляється в готовності служити народові, в дотриманні вироблених народом моральних правил і законів, в практичній діяльності по утвердженню державності свого народу, по зміцненню незалежності Батьківщини, в сумлінному виконанні своїх обов'язків.

В працях Б. Вульфова, Т. Ільїної, І. Харламова, В. Вугрича визначено, що патріотизм – інтегрована якість особистості.

Виховати свідомого громадянина і патріота означає сформувати в особистості комплекс якостей, що є основою специфічного мислення та спонукальною силою повсякденних дій, вчинків, поведінки, високу правосвідомість, бажання підносити міжнародний авторитет Батьківщини, досконало володіти мовою і підносити її авторитет в усіх сферах життя й побуту, бути дисциплінованим, працьовитим, творчим, чесним, відповідальним, шанобливо ставитись до інших народів, що населяють нашу державу, культурним в міжетнічному спілкуванні, нетерпимим до порушників законів, аморальних учинків, вандалізму, шовінізму, прагнути постійного самовдосконалення.

З метою реалізації завдання ІІ (концептуально-діагностичного) етапу, педагогічним колективом розроблено Концепцію виховання свідомого громадянина-патріота, метою якої є окреслення методологічних засад і визначення умов для системної і цілеспрямованої діяльності школи, щодо виховання молодої людини-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права, виконувати  обов’язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможними, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал, носій української національної культури.

Концепція ґрунтується на комплексному поєднанні різноманітних психолого-педагогічних аспектів формування світогляду громадянина-патріота, створення спеціальних педагогічних умов виховання свідомого громадянина-патріота.

Важливу роль у діяльності педагогічного колективу посідає:

виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки – Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь;

сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу;

формування мовної культури, оволодіння українською мовою та вживання її як духовного коду нації;

формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини; гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини;

відновлення і вшанування національної пам’яті;

формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби;

відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді;

забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, людей похилого віку, турбота про молодших та людей з особливими потребами;

підтримання кращих рис української нації – працелюбності, прагнення до свободи та мистецтва, поваги до батьків та родини;

сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності;

реалізація індивідуального підходу до особистості та виховання. 

Відомо, що патріотичні якості не є вродженими, а є результатом постійного впливу виховного простору. Організація виховної роботи полягає в першу чергу, зі створення педагогічних умов. В тлумачному словнику «умова» – це «необхідна обставина, що уможливлює здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь».

Філософський словник визначає умову як «філософську категорію, в якій відображено універсальні відношення речі до тих факторів, завдяки яким вона виникає й існує».

Соціологічний словник формулює таке визначення умови: умова – це те, від чого залежить існуючий компонент комплексу об’єктів, з наявності якого за необхідністю випливає це явище.

Отже, умови – це певні обставини, від яких залежить певний процес.

В нашому випадку педагогічні «умови – це обставини, що забезпечують виховання свідомого громадянина-патріота.

Е. Ільєнков нерозривно пов’язує виховання патріота з умовами, в яких особистість перебуває і розвивається.

Вітчизняний соціальний педагог М. Звєрєва стверджує, що умовами педагогічного впливу є: зміст, форма, засоби, характер взаємовідносин між учнями та вчителями.

Організаційні форми, що дозволяють конструювати з елементів змісту, методів вважає умовами В. Андрєєв. Є. Марчук у даному конструкті надає значення мірі впливу.

Вітчизняні науковці В. Борисов та С. Борисова під педагогічними умовами розуміють «сукупність зовнішніх і внутрішніх обставин освітнього процесу».

Базуючись на такій концепції, враховуючи праці О. Моляко, як одну з педагогічних умов виховання свідомого патріота вважаємо позитивну педагогічну атмосферу в колективі вчителів, сприятливу взаємодію між учителями й учнями.

Серед умов науковці виокремлюють цілісність системи навчання та виховання, її безперервність, комплексний вплив, використання ефективних методів, організацію методичного забезпечення, взаємодію з громадськими та державними установами.

У свою чергу педагоги серед умов виділяють такі чинники виховання: психологічні, методичні, соціальні, організаційні, етнічні.

Розроблена організаційно-функціональна модель «Педагогічні умови виховання свідомого громадянина-патріота», яка регламентує взаємодію всіх чинників навчального-виховного процесу.

Модель включає всіх учасників навчально-виховного процесу показує їх взаємодію, демонструє інтеграцію інноваційних технологій в усі сфери шкільного життя (навчання, виховання, робота з батьками).

Для діагностики рівня сформованості в учнів національно-патріотичної самосвідомості було використано наступні методики:

«Вимір особистісних якостей учнів середнього та старшого шкільного віку» (Бех І. Д. Вибрані наукові праці. Виховання особистості / І. Д. Бех. – Т.2. – Київ-Чернівці: «Букрек», 2015. – 640 с.);

«Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників» Бех І. Д. Вибрані наукові праці. Виховання особистості / І. Д. Бех. – Т.2. – Київ-Чернівці: «Букрек», 2015. – 640 с.);

«Характеристика» Бех І. Д. Вибрані наукові праці. Виховання особистості / І. Д. Бех. – Т.2. – Київ-Чернівці: «Букрек», 2015. – 640 с.);

опитувальник сформованості якостей громадянина-патріота та їх проявів в повсякденні.

За допомогою методики «Вимір особистісних якостей учнів середнього та старшого шкільного віку» було визначено рівень розвитку в учнів таких якостей, як: відповідальність, цілеспрямованість, товариськість, принциповість, організованість, працелюбність та колективізм. Всі ці якості формують гармонійну особистість, здатну свідомо любити власну Батьківщину та діяти в її інтересах. За результатами діагностики, проведеної серед учнів 8-10 класів, було виявлено, що у більшості учнів сильно вираженими є такі якості як: принциповість, товариськість, колективізм та цілеспрямованість. З іншого боку, досить слабким є прояв відповідальності, працелюбності та організованості. Тому, пріоритетною у подальшій роботі для нас є організація цілеспрямованого формуючого впливу, спрямованого на розвиток в учнів зазначених якостей.

Методика «Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей підлітків і старшокласників» дозволила проаналізувати суспільні, професійно-моральні та морально-психологічні прояви особистості учнів. Проаналізувавши результати дослідження, в ході якого учні оцінювали себе за заданими параметрами, було виявлено, що у більшості респондентів з 8-9 класів найбільш розвинутими є суспільні прояви. В той час, як в учнів 11 класу пріоритетного розвитку набувають професійно-моральні та морально-психологічні якості. Тобто, дорослішаючи, підлітки починають більш усвідомлено ставитись до власної майбутньої професії і, в цьому контексті, діють виходячи з конкретних пізнавальних та прагматичних мотивів.

Принципового значення на цьому етапі набуває національно-патріотичне виховання, яке може не лише спрямувати практичну діяльність молодого громадянина у корисні для держави сфери та галузі, але й надихнути його діяти для блага і розвитку власної країни. Таким чином нами було визначено необхідність застосування нових форм організації роботи по професійній орієнтації (співпраця з Міжрегіональним вищим професійним училищем з поліграфії та інформаційних технологій) як засобу формування свідомості громадянина-патріота на етапі вибору ними потенційної сфери професійної діяльності та формування усвідомленого ставлення до трудової діяльності.

Методика «Характеристика» була використана для оцінки вчителями морально-етичних якостей учнів молодших класів. Якості, що діагностувались, а саме: громадська активність, товариськість, самокритичність, відповідальність, перегукуються з тими конструктами, які визначаються за допомогою методики «Вимір особистісних якостей учнів середнього та старшого шкільного віку». Це дозволяє нам створити цілісну картину сформованості в учнів школи морально-етичних якостей, які є необхідною складовою свідомості громадянина-патріота. В 3-4 класі в учнів різко зростає прагнення громадської активності. Вони починають відчувати себе частиною цілого і воліють діяти в інтересах цього цілого. Ось чому саме у 2-3 класі (на межі даного сенситивного періоду) варто вживати активних заходів для формування патріотичних прагнень.

Опитувальник сформованості якостей громадянина-патріота та їх проявів в повсякденні було розроблено спільно педагогами школи та психологічною службою з метою визначення конкретних якостей, якими має володіти справжній патріот власної держави, та які можуть бути сформовані в ході дослідно-експериментальної роботи. В межах даної методики учні були оцінені за 6 основними шкалами: володіння українською мовою; знання традицій та звичаїв українського народу; участь у шкільних та позашкільних заходах національно-патріотичної спрямованості; прагнення жити у власній країні та розвивати її; порядність у ставленні до власних співгромадян; бажання досягати чогось задля прославлення власної Батьківщини.

Для оцінки результатів діагностики було розроблено ряд критеріїв, за якими визначається рівень сформованості патріотичної свідомості та сутність громадянської компетентності. Показники об’єднанні в 4 групи: суспільно-правовий, мотиваційний, емоційний, поведінково-діяльнісний.

Суспільно-правовий компонент представляє собою комплекс знань про сутність та особливості громадянської компетентності та включає такі показники:

а) рівень правових та громадянських знань;

б) рівень громадянської свідомості;

в) соціальна перцепція.

Мотиваційний компонент характеризується як сукупність усвідомлених мотивів, від яких залежить вибір дій та спрямованість діяльності особистості.

До нього відносяться такі показники:

а) рівень мотиваційної адекватності;

б) комунікативність як засіб інтегрування в Європейське співтовариство.

Емоційний компонент представляється як комплекс ставлень до суспільних цінностей, громадянських якостей, оцінних суджень особистості до свого «Я» та включає:

а) рівень ставлення до суспільних цінностей;

б) рівень ставлення до себе;

в) рівень ставлення до волонтерської роботи.

Поведінково-діяльнісний компонент уявляє собою комплекс умінь та навичок, які забезпечують ефективне здійснення громадянської діяльності та включає такі показники:

а) рівень розвитку рішучості, наполегливості, відповідальності;

б) рівень організаторських здібностей;

в) рівень здатності до волонтерської роботи;

г) рівень здатності до етнокультурної діяльності.

Результати діагностики свідчать, що переважна більшість учнів старших класів школи наділені даними якостями. Тобто особистісний портрет старшокласника школи відповідає критеріям сформованості складових громадянина-патріота на високому, середньому та низькому рівнях компетентності.

На даному етапі дослідно-експериментальної роботи було:

впроваджено програми курсів за вибором, факультативів, а також організовано позакласну та позашкільну діяльність учнів, у ході якої вони отримати базову основу формування мотиваційно-ціннісного компоненту національно-патріотичного виховання;

включено основні елементи національно-патріотичного виховання у навчально-виховний процес;

заохочували учнів до творчого пошуку, знання та пошани історії рідного міста та краю, стимулювали їх досягнення у цій сфері;

створювали сприятливі умови для самореалізації учнів, спонукали їх до саморозвитку та самовдосконалення;

проводили постійний моніторинг ефективності реалізації науково-дослідної програми у школі та (в разі необхідності) корекцію окремих її аспектів;

популяризували діяльність шкільної кімнати Бойової Слави та Зали шани національних Героїв України.

Робота по вихованню громадянина-патріота починається з дошкільного віку. Саме на це спрямована діяльність Центру розвитку майбутніх учнів «Розумашка».

Високої актуальності в роботі по формуванню громадянських почуттів набуває взаємодія з воїнами АТО. Саме тому поруч з благодійними акціями налагоджено співпрацю з «Жіночим батальйоном».

Широкої популярності серед молоді набула можливість листування в Internet-мережах з однолітками інших країн. Презентувати свої досягнення, успіхи рідної школи, міста, держави є прикладом прояву національної свідомості, відчуття гордості за країну, патріотизму.

Тому серед умов національно-патріотичного виховання виділяємо роботу радіогуртка, створення інформаційного центру школи, відкриття власних сторінок школи на Facebook та ін.

Функціонування численних гуртків, проектів, тренінгів, залучення до співпраці батьків, громадськості покликані зробити намагання школи більш ефективними; максимально використати педагогічні умови для виховання громадянина-патріота.

Метою їх діяльності є підвищення професійної компетентності педагогічних працівників та залучення їх до дослідно-експериментальної роботи.

З метою реалізації завдань ІІ етапу дослідно-експериментальної роботи було проведено:

педагогічні ради: «Роль національно-патріотичного виховання у виховному процесі школи» (29.04.2016 р.);

«Моделі розвивального освітнього середовища, який сприяє процесу соціалізації та формує громадську активність учнів» (29.12.2016 р.);

наради при директорі «Роль педагога в посиленні патріотичного виховання в навчально-виховного процесу»;

батьківські збори «Виховання громадянина-патріота в умовах навчального закладу. Проблеми. Пошук. Рішення»;

засідання творчих груп.

На засіданнях методичної ради, методичних об'єднань вчителів, психолого-педагогічних семінарах розглядалися такі питання: актуальні проблеми сучасного виховання підростаючого покоління, використання національно-патріотичної тематики в рамках всеукраїнського проекту «Інтелект України» (квітень 2016 року).

Вчителі-предметники підготували наукові роботи на щорічний науковий конкурс МАН за темами:

«Життєвий шлях Михайла Грушевського» -;

«Революція Гідності 2013-2014 рр. та агресія Росії проти України»;

«Видатні українські математики»;

«Рослини і тварини – народні символи та обереги України»;

«Леся Українка: цікаві факти про письменницю»;

«Патріотичні мотиви у творчості українських письменників»

Вчителі гуманітарного циклу розробили тлумачний словник термінів патріотичного спрямування.

Вчителі, що атестуються, підготували методичні розробки за  темою експерименту: «Героїко-патріотичне виховання учнів як один із пріоритетних напрямів формування почуття патріотизму», «Національно-патріотичне виховання учнів на уроках географії», «Розвиток національно-патріотичного виховання молодших учнів на уроках фізичної культури. Українські народні рухливі ігри», «Розпис української хати. Інтер’єр і екстер’єр», «Виховання патріотизму та національної свідомості учнів шляхом використання інноваційних технологій».

На сайті школи постійно поповнюється рубрика «Національно-патріотичне виховання учнів», де розміщуємо нормативні та інструктивно-методичні матеріали з теми, висвітлюємо досвід роботи вчителів з фото- та відеоматеріалами.

Система виховної роботи закладу спрямована на формування патріотичної свідомості, відповідальності і мужності, готовності захищати та змінювати міжнародний авторитет України, повагу до культури, звичаїв і традицій національних спільнот в Україні, високої культури міжнаціонального спілкування.

Другий рік у школі впроваджується дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Джура» (учні 4 та 8 класів). Виховна система гри об’єднує учнів, вчителів, батьків, виховуючи повагу до традицій українського народу, шанування символів держави, любові до своєї Батьківщини.

Давні мудреці говорили: «Оглядаючись в минуле – знімай капелюха, заглядаючи в майбутнє – засучи рукава». Патріотизм – це практичні дії по примноженню багатства держави, а за необхідності – віддати життя за свободу і незалежність. Враховуючи проблеми сьогодення, школа активно бере участь, спрямовану на допомогу пораненим бійцям АТО та бійцям, які знаходяться в зоні бойових дій, співпрацюючи з благодійною волонтерською організацією «Жіночий батальйон». У жовтні було проведено благодійний ярмарок, організований спільно з батьками учнів. Було зібрано 6 600 грн., за які придбали ліки для воїнів АТО. Маємо відеозвіти з подякою воїнів учням школи. Також були передані листи, малюнки, подарунки, солодощі.

Лідери волонтерського гуртку «Патріот» організували благодійну акцію, подарунки дітям міста  Красногорівка «Дніпро серцем поруч з вами». Зібрані іграшки, стіннівка, подарунки були передані з волонтерами. За матеріалами акції створено відеоролик, який переглянутий на класних годинах.

Школа продовжує партнерські стосунки зі школами Донецької та Луганської областей (Артемівський ЗНЗ № 10, Краматорський ЗНЗ № 4, Волноваський ліцей).

На базі школи працюють гуртки: «Українознавство», «Народознавство», «Україна в серці», «Джерельце», наукове товариство «Еврика», «Навчаємось разом», «Вишиванка», «Радіогурток».

Продовжує роботу гурток «Пошук», зусиллями якого створено Залу шани національних Героїв України, де розміщені матеріали воїнів-випускників школи, які загинули, захищаючи державу під час військових дій.

Національно-патріотичне виховання охоплює всі напрями виховної діяльності. Враховуючи досвід роботи в експерименті щодо здорового способу життя, було створено новий напрям експериментальної діяльності – етноздоров'я. Він об’єднав виховні можливості «Світлиці», етнічного дитячого театру «Джерельце», спортивно-оздоровчого комплексу «ШОК». Родзинкою цього напряму є вітамінні п’ятихвилинки для учнів 1-6 класів «Українські смаколики», до меню яких входять українські страви з гарбуза, моркви, буряка, горіхів, квасолі, яблук. «Смаколики» реалізують оздоровчу функцію через національні страви.

З метою вивчення досвіду експериментальних шкіл України, виконання заходів по організації, впровадженню та вдосконаленню дослідно-експериментальної роботи педагогічний колектив брав участь у:

- всеукраїнській науково-практичній конференції «Педагогіка здоров’я», м. Кривий Ріг, КЗО «Криворізька загальноосвітня санаторна школа-інтернат № 8 І-ІІ ступенів» (28-29 квітня 2016 року);

- тренінгу для регіональних тренерів з методики викладання курсу «Вчимося жити разом» в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів з метою з реалізації спільного проекту «Вчимося жити разом», Київ (15-21 травня 2016 р.);

- семінарі-практикумі «Реалізація компетентнісного підходу в основній школі ЗНЗ – учасників проекту «Інтелект України», м. Харків, Харківська гімназія № 169 (21 листопада 2016 року);

- обласній науково-практичній конференції «Досягнення і перспективи розвитку психологічної служби системи освіти» - рік 25-й, м. Дніпро, ПК «Шинник» (6 жовтня 2016 р.);

- занятті Школи становлення та удосконалення управлінської майстерності керівника навчального закладу з теми «Сучасні методи і технології національно – патріотичного виховання щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді в практиці роботи навчального закладу», м. Дніпро, СЗШ № 101 (12 квітня 2016 р.);

- тренінговому навчанні для вчителів основ здоров’я 5-9-х класів за програмою проекту «Вчимося жити разом», м. Дніпро, НВО №136 (26 квітня 2016 року);

- семінарі-практикумі для слухачів школи резерву керівних кадрів загальноосвітніх навчальних закладів за темою «Формування інноваційного простору та умов для самореалізації учнів у багатопрофільному ліцеї на засадах компетентнісного підходу», м. Дніпро, КЗО «НВК № 100» (20 жовтня 2016 року);

- засіданні круглого столу з вчителями трудового навчання за темою «Метод проектів як засіб креативно-пізнавальної діяльності учнів при викладання курсу «Технології», м. Дніпро, КЗО «СЗШ № 87» ДМР (1 грудня 2016 року).

Для ефективного виконання завдань та програми ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи передбачається:

експериментальна перевірка ефективності Концепції за темою «Педагогічні умови виховання свідомого громадянина-патріота в загальноосвітньому навчальному закладі»;

практична апробація розробленого науково-методичного забезпечення з проблеми експерименту;

розробка комплексної програми «Пізнай свою країну» щодо виховання  учня як свідомого громадянина-патріота;

постійне висвітлення результату педагогічних здобутків, напрацьованих у ході експерименту, на сайті школи, через засоби масової інформації, проведення наукових конференцій, наукових світлиць, теоретико-методологічних, проблемно-цільових семінарів, психологічних тренінгів за темою дослідження;

проведення комплексного моніторингу ефективності навчально-виховного процесу за умов реалізації завдань дослідно-експериментальної роботи;

підведення підсумків ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.

 

Науковий керівник                                                                           І. Д. Бех

 

Директор                                                                                             Л. В. Савчук

 

Координатор                                                                                  Г. Е. Самойленко